Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Як довго він це робив <g/> , коли помер <g/> , де похований <g/> , не знати <g/> .
doc#0 <p> Н. не робив спроб стати німцем <g/> .
doc#0 З гайль Гітлер або без того <g/> , те <g/> , то комітет робив <g/> , скидалося радше на іронічний <g/> , глумливо болючий саботаж <g/> , хоч саботажем воно не було <g/> .
doc#1 Він робить із людини « <g/> незрящу <g/> » <g/> , « <g/> недвигу серцем <g/> » <g/> .
doc#2 Вона робитиме з прикметників то прислівники <g/> , то дієслова <g/> : </p><p> На моїх грядках барвінок </p><p> позатикувався с и н ь о. </p><p> Ось троянда р о ж е в і є. </p><p> Вона й далі копичитиме іменники без окреслень <g/> : </p><p> А на галявах <g/> , мов сміття <g/> , </p><p> чарівного зілля <g/> , квіття <g/> . </p>
doc#3 Інститут літератури не вчить людей писати романи <g/> , інститут історії — робити державні перевороти <g/> .
doc#4 Я не робитиму тут спроби відбудувати той образ « <g/> автора <g/> » з « <g/> щоденника <g/> » Наталі Лівицької-Холодної <g/> .
doc#4 Европейські малярі типово завжди намагалися заповнити кожний сантиметр площини свого образу <g/> , японські не боялися лишати великі простори поверхні білими або золотими <g/> , не боячися обмежитися на одній квітці або гілці серед порожняви <g/> , </p><p> лишаючи глядачеві робити взагальнення від даного часткового <g/> .
doc#4 Вони є <g/> , але їх треба шукати <g/> , вони роблять вірш віршем <g/> , але вони ніби присипані течією невимушеної мови <g/> , наближеної до прози <g/> .
doc#5 Це робить твір ще більш камерним <g/> .
doc#5 Так вона робить <g/> , але тільки для того <g/> , щоб дізнатися про свою поразку в цьому <g/> , і то поразку подвійну <g/> .
doc#6 І що ж я робив <g/> ?
doc#6 Бройгель любив виводити людей зі спини <g/> , він не боявся робити це навіть на першому пляні картини <g/> , — пошлюся на його “ <g/> Падіння Ікара <g/> ” в брюссельському музеї <g/> .
doc#6 Але не становило б великої трудности — при бажанні — ці площини розбити якимись предметами <g/> , а ще легше було б не робити їх такими великими <g/> , збільшивши частину <g/> , відведену небу <g/> , яке можна було б позбавити площинного характеру <g/> , розбивши його геометрію контурами хмаринок <g/> .
doc#6 полягас в самовираженні <g/> , яке воно робить можливим для мистця <g/> .
doc#7 Це робило межі речень плинними <g/> , переплетеними <g/> , створювало якесь переливання речення в речення <g/> , а тим самим виривало мову поезії з звичайного її членування <g/> .
doc#8 <p> Зосередження на проблемах <g/> , а не на окремих науках <g/> , при прагненні синтези робило висновки Петрова часто неймовірними і неприйнятними <g/> .
doc#9 — Частина великої України-Руси — така сама частина <g/> , як Буковина <g/> , Київщина <g/> , Полтавщина <g/> , Херсонщина <g/> » <g/> , — і робив з цього висновок <g/> : « <g/> Язика галицько-руського не може бути <g/> , як не може бути язика херсонсько-руського <g/> »1i <g/> . </p>
doc#9 Нам важливо тільки підкреслити <g/> , що обидва дискутанти — галичани <g/> , але жаден з них не ставить під сумнів і не робить об'єктом обговорення питання про великоукраїнську основу літературної мови <g/> .
doc#9 Та й взагалі від цих заяв один крок до принципового проголошення мішаного ( <g/> щодо українських говірок <g/> ) характеру основи української літературної мови — і Олена Пчілка робить цей крок <g/> , вимагаючи крутого розширення бази літературної мови <g/> : </p><p> « <g/> Між іншими непевностями в моїх спробунках знайдуть <g/> , може <g/> , діялектну мішанину <g/> : справді ж бо уживаю разом з лівобережним складом різні чисто правобережні форми ( <g/> лаписька <g/> , ручиська <g/> , назвисько або такі слова <g/> , як відомий <g/> , переконатись тощо <g/> ) <g/> .