Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 був єврей <g/> , Гончар — українець <g/> . Розмова <g/> , якщо назвати це розмовою <g/> , тривала близько дев'яти годин <g/> ,
doc#0 , далі <g/> … </p><p> Так от <g/> , водевіль товариша Галицького <g/> . Назву можна було дати <g/> , приміром <g/> , « <g/> Покута яничара <g/> » <g/> .
doc#0 зародку <g/> , — що пишномовно можна було назвати НАРОД <g/> . Не змова проти влади <g/> , але якоюсь мірою і
doc#1 розрив фрази віршем <g/> . Будову фрази можна було б назвати риторичною <g/> , насиченою анафорами й
doc#3 до числової семантики <g/> . Нагадаю і про ці факти <g/> . Назви чисел від 1 до 4 мали властивости прикметників з
doc#3 при 3 і 4. Самі вони граматичного числа не мали <g/> . Назви чисел <g/> , починаючи від 5 <g/> , поводилися як іменники
doc#4 де кожний вірш несе свій нумер і здебільша не має назви <g/> , натомість « <g/> нові <g/> » не гуртуються в цикли <g/> ,
doc#4 , кожний вірш <g/> , хоч який короткий <g/> , несе свою назву <g/> , багато з них — і підназву — « <g/> Листки з щоденника <g/> »
doc#4 для писань про чиюсь поетичну творчість знайти назву — не важко <g/> . Її підказує сам поет <g/> . Скоріше чи
doc#4 , спогад про хутір дитинства <g/> , — можна було б назвати більше <g/> . Це не принцип будови роману <g/> , це
doc#4 тематично-настроєвим комплексам свої умовні назви й продемонструвати деякі з них тут перед
doc#4 комплексом у контексті цієї статті без назви не розумію я ні співмаштабности <g/> , ні поетичного
doc#4 лінії поетичного розвитку <g/> . Але не можу не назвати ті кілька <g/> , що впали мені в око <g/> . </p><p> Зберігається «
doc#6 , може <g/> , для них самих сила <g/> , що її Шевченко назвав покликанням і що в дійсності була одержимістю <g/> .
doc#6 ” <g/> ) або до певного часу ( <g/> “ <g/> Клечальна неділя <g/> ” <g/> ) <g/> . Це назви дескриптивні <g/> , в формі називних речень <g/> . Назви
doc#6 назви дескриптивні <g/> , в формі називних речень <g/> . Назви цього типу відповідають
doc#6 жінці <g/> , яка стоїть у дверях будинку <g/> . Не типові назви <g/> , що виходять поза межі власне називання <g/> , і в
doc#6 , а приніс із свого дитинства те <g/> , що пізніше він назве “ <g/> бездушною приземністю [ <g/> insensitive
doc#6 мавши на увазі Достоєвського <g/> , але конкретно названо лише Гоголя <g/> . З книги Морлі можна ще докинути
doc#7 віршем <g/> , а й поезією <g/> . Вона заслуговує на цю назву беззастережно <g/> . Більше того <g/> . Я б назвав її