Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Сама структура права радянська й німецька настільки різняться <g/> , що навіть <g/> , здавалося б <g/> , однозначні слова і однозвучні виключають будь-яке порозуміння <g/> .
doc#0 А вже щоб була вулиця Щастя — такого <g/> , здається <g/> , не буває навіть у назвах вулиць <g/> . </p>
doc#1 <p> На зміну стилістичним експериментам минулих років <g/> , коли Т. Шевченко сміливо вводив у поезію вирази <g/> , досі невживані <g/> , коли сполучував слова <g/> , здавалося б <g/> , стилістично несумісні <g/> , приходить як основне правило закон мудрої економії <g/> ; на зміну бурхливому <g/> , експансивному стилю - самообмеження зрілого митця <g/> .
doc#1 В основі його композиції — те ж саме надання народньопісенним образам та засобам інших значень <g/> , хоча тут зміщення досягається не переходом від пляну « <g/> дійсности <g/> » до пляну порівнянь <g/> , а паралелізмом трьох образів <g/> , здавалося б <g/> , зовсім не пов'язаних між собою <g/> , — калини та явора <g/> , качки з каченятами <g/> , дівчини <g/> , що <g/> , досі не заручена <g/> , гуляє у садку <g/> .
doc#1 Тепер йому здається <g/> , що повстання і війни давньої України пішли намарне <g/> : </p><p> Бували войни й військовії свари <g/> : </p><p> Галагани <g/> , і Киселі <g/> , і Кочубеї-Нагаї <g/> ; </p><p> Було добра того чимало <g/> . </p>
doc#4 ) Вона <g/> , ця поезія <g/> , існує в безконечній мінливості <g/> , — не тільки тем <g/> , мотивів і настроїв <g/> , але <g/> , так здається <g/> , й світобачення <g/> .
doc#4 Реалістично неможливі речі стають не тільки припустимими сюрреалістично <g/> , вони не тільки не разять <g/> , вони здаються абсолютно можливими й реальними <g/> .
doc#4 Тому й багато <g/> , здавалося б <g/> , суто інтимних поезій збірки якоюсь мірою психологічно пов'язані з образом України <g/> , точніше <g/> , з уявленням України людиною <g/> , що покинула свою землю в неповних вісімнадцять років і не поверталася туди протягом шістдесяти шістьох довгих літ <g/> .
doc#4 Навіть суто <g/> , здавалося б <g/> , формальні засоби стають заходом піднести значущість поетичного слова <g/> . </p>
doc#5 Епізод кохання здається йому тепер тільки прикрим гаянням часу <g/> , порожньою пригодою <g/> .
doc#5 <p> Щоб підкреслити нормальність цього забурення білка <g/> , що його люди звуть коханням <g/> , автор змушує саму Марту шукати ориґінального завершення свого кохання ще тоді <g/> , коли їй здавалося <g/> , що Славенко її кохав <g/> .
doc#5 Є <g/> , здається їй <g/> , три кінці кохання й усі відомі <g/> : « <g/> одружіння <g/> , знелюблення одної сторони й обопільне вичерпання <g/> , що вибухає сварками <g/> , докорами й прокляттями <g/> » <g/> .
doc#5 Речником скептицизму був поет Вигорський <g/> , постать другорядна <g/> , що казав <g/> : « <g/> Життя таке просте <g/> , що починає кінець-кінцем здаватися таємничим <g/> .
doc#6 Здавалося б <g/> , що вона розбиватиме увагу глядача <g/> , відволікатиме його від головного <g/> .
doc#6 Потім прийшли його вагання <g/> , бо він побачив арелігійну настанову твору ( <g/> так йому здавалося <g/> ) <g/> , а далі дізнався про поетів антиклерикалізм <g/> .
doc#8 Здається <g/> , що <g/> , бажаючи ствердити ці свої позиції в етнографії <g/> , він прийшов до археології <g/> .
doc#8 Сьогодні <g/> , коли Ваян виступив з теорією <g/> , що російське акання — не нове явище <g/> , а продовження праслов'янського стану <g/> , — ідея Петрова не здається вже на 100 відсотків нісенітною <g/> .
doc#9 Це безперечна неточність <g/> , але вона не здається надто загрозливою <g/> , по-перше <g/> , тому <g/> , що історично справді чимало подільських впливів на літературну мову йшло не безпосередньо з суміжного з Київщиною Поділля <g/> , а через посередництво Львова <g/> ; по-друге <g/> , тому <g/> , що Волинь <g/> , хоч і має дуже багато відмінного від Галичини <g/> , все-таки має більше спільного з нею <g/> , ніж розташовані далі на схід або на північ українські землі <g/> .
doc#9 Саме Кулішева мова <g/> , через свою більшу одноманітність <g/> , однопляновість <g/> , не заперечувану безперечною синтетичністю <g/> , через свою послідовно проведену книжність <g/> , здавалася сучасникам зразком синтетичної мови — і відповідний справляла вплив <g/> .
doc#9 Річ у тому <g/> , що <g/> , приміром <g/> , згадані П. Филиповичем слова словник Є. Желехівського подає <g/> , здається <g/> …