Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#62 А тим часом над нашим сприйманням саме даного кохання <g/> , року Божого 1924-го <g/> , не може не тяжіти знання того <g/> , якою мірою Маланюк був людиною і поетом пози - коли він гримів мало не ветхозавітними ієреміядами проти сучасників у своєму " <g/> Посланії <g/> " <g/> , з гіперболізованими пантелеймоно-кулішівськими інтонаціями викликав спроституйованих <g/> , мовляв <g/> , предків і саму батьківщину - " <g/> повію ханів і царів <g/> " <g/> , " <g/> втіху ката і матір яничар <g/> " <g/> , коли він проголошував себе - не помічаючи елементів комізму у вибраній позі - " <g/> напруженим <g/> , незломно-гордим імператором Залізних строф <g/> " [ <g/> * <g/> ] <g/> , - а в житті ж він більше скидався ( <g/> моє враження з особистих контактів із ним <g/> , правда <g/> , в пізніші часи <g/> , коли йому вже було під п'ятдесят <g/> , на плюшевого ведмедика <g/> ) <g/> .
doc#19 Протягом сімдесят чотирьох років від дня його смерти ( <g/> 1891 <g/> ) не видано жадної книжки його творів <g/> , ба навіть брошурки <g/> .
doc#0 Найпростіший спосіб — і німцями заохочуваний — був би записатися до так званої німецької народности ( <g/> Volksdeutsche <g/> ) <g/> .
doc#4 Тому ми знаходимо в її поезіях портрети сучасників — бачимо Олену Телігу ( <g/> « <g/> Лист <g/> » <g/> ) <g/> , Євгена Маланюка ( <g/> « <g/> Ліричний спогад <g/> » <g/> ) <g/> , Оксану Лятуринську ( <g/> « <g/> Півонії <g/> » <g/> ) <g/> , Маємо також образ через коротку цитату з їхніх творів <g/> .
doc#40 <p> Окремого розгляду заслуговує наросток -к ( <g/> а <g/> ) <g/> , посилено прищеплюваний у процесуальному значенні на пдсовєтській Україні в пресі і в літературі ( <g/> копка <g/> , возка <g/> , очистка <g/> , підготовка <g/> ) <g/> .
doc#12 : „За церквою <g/> , ще вище <g/> , ліс“ ( <g/> Б. Лепкий <g/> ) <g/> ; „Він перечить уже тільки так <g/> , для годиться“ ( <g/> Антоненко-Давидович <g/> ) <g/> . </p>
doc#26 Семенкового Кобзаря 1924 р. ( <g/> багато разів у критиці підкреслювалося його <g/> , Семенка <g/> , виклик і глум супроти Шевченка <g/> , але досі не показано <g/> , як він продовжував Шевченка <g/> ) і інтермедій Літературного ярмарку <g/> .
doc#85 Відомо <g/> , що <g/> , сяк-так визнаючи діялектику в минулому ( <g/> але і там спотворюючи її сполукою з матеріялізмом <g/> ) <g/> , марксизм змушений був зрікатися її і для майбутнього ( <g/> бо комунізм означає для нього кінець руху запереченнями <g/> ) <g/> , і для сучасносте ( <g/> бо тоді він мусів би визнати неминучість виродження революції <g/> , а на це він піти не може <g/> ) <g/> .
doc#9 прикметників <g/> ) <g/> , да — та <g/> , прійшли — пришли ( <g/> втрата й по и <g/> ) <g/> , утихомирся — утихомирься ( <g/> ствердіння р чи брак його <g/> ) <g/> .
doc#40 , бреха ( <g/> ти <g/> ) — бреш ( <g/> е <g/> ) <g/> , вія ( <g/> ти <g/> ) — віє ( <g/> = вій+е <g/> ) <g/> , в'яза ( <g/> ти <g/> ) — в'яж ( <g/> е <g/> ) <g/> , дія ( <g/> ти <g/> ) — діє <g/> , жда ( <g/> ти <g/> ) — жд ( <g/> е <g/> ) <g/> , зва ( <g/> ти <g/> ) — зв ( <g/> е <g/> ) <g/> , зяя ( <g/> ти <g/> ) — зяє <g/> , каза ( <g/> ти <g/> ) — каж ( <g/> е <g/> ) <g/> , клика ( <g/> ти <g/> ) — кличне <g/> ) <g/> , лая ( <g/> ти <g/> ) — лає <g/> , клопота ( <g/> ти <g/> ) — клопоч ( <g/> е <g/> ) <g/> , лиза ( <g/> ти <g/> ) — лиж ( <g/> е <g/> ) <g/> , маза ( <g/> ти <g/> ) — маж ( <g/> е <g/> ) <g/> , мая ( <g/> ти <g/> ) — має <g/> , ора ( <g/> ти <g/> ) — ор ( <g/> е <g/> ) <g/> , переза ( <g/> ти <g/> ) — переж ( <g/> е <g/> ) <g/> , писа (
doc#40 Слідом від них лишилося <g/> , власне <g/> , кілька прикметників з наростками -ом ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -им ( <g/> ий <g/> ) <g/> , як от відомий <g/> , знайомий <g/> , рухомий ( <g/> тільки в виразі рухоме майно <g/> ) <g/> , питомий <g/> , видимий <g/> , одержимий <g/> …
doc#76 <p> Москва ( <g/> « <g/> Новая жизнь <g/> » <g/> , Центрархив <g/> ) <g/> , 1925— 1926. Погодин М. П. Речи <g/> , произнесенные <g/> …
doc#36 — С. 106 <g/> ) <g/> , бо воно широко вживане в російській мові на означення житла українських селян <g/> . </p>
doc#73 Вони були доповнені доповідями Миколи Шлемкевича про світоглядові шукання в українській літературі і Остапа Грицая про проблеми великої і малої літератури ( <g/> остання надрукована в збірнику « <g/> МУР <g/> » <g/> , 1 <g/> ) <g/> .
doc#40 , діжка — діжці <g/> , книжка — книжці <g/> , мушка — мушці <g/> , грушка — грушці <g/> , ручка — ручці <g/> , криничка — криничці <g/> , литка — литці <g/> , хустка — хустці ( <g/> Вимова <g/> : д'із'ц'і <g/> , книз'ц'і <g/> , мус'ц'і <g/> , грус'ц'і <g/> , руц'і <g/> , криениц'і <g/> , лиц'і <g/> , хус'ц'і <g/> ) <g/> .
doc#76 Мовні та історичні факти дозволяють говорити про п'ять таких мовнотєриторіяльних одиниць-реґіонів <g/> , перелічених тут <g/> , ідучи з півночі на схід і південь <g/> : </p><p> 1. Новгородсько-Тверський регіон ( <g/> далі скорочено НТ <g/> ) <g/> ; </p><p> 2. Полоцько-Смоленський ( <g/> ПС <g/> ) <g/> ; </p><p> 3. Муромо-Рязанський ( <g/> MP <g/> ) <g/> ; </p><p> 4. Києво-Поліський ( <g/> КП <g/> ) <g/> ; </p><p> 5. Галицько-Подільський ( <g/> ГП <g/> ) <g/> . </p>
doc#53 <p> 3. Винесення генітива в препозицію <g/> : « <g/> недалеко од чесного батька мого домівки <g/> » ( <g/> 7 <g/> , 29 <g/> ) <g/> ; « <g/> прибув до Алкиноя разважного дому <g/> » ( <g/> 8 <g/> , 13 <g/> ) тощо <g/> . </p>
doc#9 баєчний <g/> : « <g/> Повні там баєчних мрій <g/> » ( <g/> 136 <g/> ) <g/> ; сх <g/> .
doc#99 Вони показують тільки відрізненість ( <g/> що 1 <g/> , то не 2 і не 3 <g/> ) або порядковість ( <g/> 1 перед 2 <g/> , 2 перед 3 <g/> ) <g/> .
doc#12 : Ленав <g/> , Шов <g/> ; </p><p> ґ <g/> ) власні назви на -а <g/> , -я <g/> , -о <g/> , -уа <g/> , напр <g/> .